сосняк
СОСНЯ́К, а́, ч.
Сосновий гай, ліс; соснова памолодь.
Барбара і Лашка вийшли погуляти в сосновій діброві .. Барбара знала місцевість, обіцяла сосняком провести подругу аж до річки (Іван Ле);
– Таки справді ростуть боровики в сосняку! – сказала я на велику радість Тарасика (М. Чабанівський);
За кілька кілометрів зупинились [біженці] в густому, молодому сосняку (В. Козаченко);
Зелений сосняк.
Словник української мови (СУМ-20)