спайність
СПА́ЙНІСТЬ, ності, ж., геол.
Здатність кристала розколюватися у певних напрямках, утворюючи в розколі плоскі поверхні.
Характерною ознакою слюд є досконала спайність, завдяки чому вони поділяються на найтонші пружні і гнучкі пластинки (з наук. літ.);
Спайність мінералів.
Словник української мови (СУМ-20)