спайність
СПА́ЙНІСТЬ, ності, ж., мін. Здатність кристала розколюватися у певних напрямках, утворюючи в розколі плоскі поверхні.
Характерною ознакою слюд є досконала спайність, завдяки чому вони поділяються на найтонші пружні і гнучкі пластинки (Курс заг. геол., 1947, 57).
Словник української мови (СУМ-11)