спакований
СПАКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спакува́ти.
У хаті порожньо, речі зібрані й спаковані (Іван Ле);
// у знач. прикм.
Хлопець вибіг з хати, виносячи спаковану апаратуру (Ю. Яновський);
// спако́вано, безос. пред.
От уже й речі спаковано .. Можна рушати (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)