спаплюжити

СПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, кого, що.

Док. до паплю́жити.

– На весь світ вас .. обплюю й спаплюжу (І. Франко);

[Желябов:] Ні, Соню, над трибуною суду лунати мусить голос із народу: його почують. Соню, і його ніхто нічим спаплюжити не зможе (С. Голованівський);

– Хто навів нас на самогон? Ти. Хто спаплюжив діда? Ти (В. Кучер);

– Для недолюдків немов нічого святого... Була б їхня воля – і зірки, і сонце – все б спаплюжили (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. спаплюжити — спаплю́жити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спаплюжити — -жу, -жиш, перех. Док. до паплюжити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаплюжити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. спаплюжити — Спаплю́жити, -лю́жу, -жиш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спаплюжити — СПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, перех. Док. до паплю́жити. — На весь світ вас.. обплюю й спаплюжу (Фр., XI, 1952, 433); [Желябов:] Ні, Соню, над трибуною суду лунати мусить голос із народу: його почують. Соню, і його ніхто нічим спаплюжити не зможе (Голов.  Словник української мови в 11 томах