спаралізований
СПАРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спаралізува́ти.
– Хто йде? – Свої! – Анатоль на півкроці став, спаралізований. Цей голос... як же не пізнати! (Я. Качура);
Треба вловити момент, коли рибина вперше відчує небезпеку і ніби закам'яніє, спаралізована страхом (П. Колесник);
// у знач. прикм. Хворий, нерухомий.
Його жінка мала спаралізовані обі ноги (І. Франко);
Рука не ворушиться. Спаралізована (Ірина Вільде);
// спаралізо́вано, безос. пред.
Навкруги його [Хо] панує мертва, прикра тиша... Від ведмедя до мурашки – все спаралізовано страхом (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)