спаралізований

СПАРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спаралізува́ти.

— Хто йде? — Свої! — Анатоль на півкроці став, спаралізований. Цей голос… як же не пізнати! (Кач., II, 1958,305);

Треба вловити момент, коли рибина вперше відчує небезпеку і ніби закам’яніє, спаралізована страхом (Кол., Терен.., 1959, 38);

// У знач. прикм.

Його жінка мала спаралізовані обі ноги (Фр., VIII, 1952, 43);

Рука не ворушиться. Спаралізована (Вільде, Сестри.., 1958, 480);

// спаралізо́вано, безос. присудк. сл.

Навкруги його [Хо] панує мертва, прикра тиша… Від ведмедя до мурашки — все спаралізовано страхом (Коцюб., І, 1955, 149).

Значення в інших словниках

1. спаралізований — спаралізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спаралізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спаралізувати. || спаралізовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаралізований — СПАРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спаралізува́ти. – Хто йде? – Свої! – Анатоль на півкроці став, спаралізований. Цей голос... як же не пізнати! (Я.  Словник української мови у 20 томах