спаралізувати

СПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до паралізува́ти.

Страшне зворушення, що запанувало нею в останніх хвилинах, спаралізувало цілковито її уста (Коб., II, 1956, 318);

Одчай залив розум [Анатоля], спаралізував дихання (Кач., II, 1958, 382);

Цинізм цього чоловіка спаралізував мене (Вільде, Пов. і опов., 1949, 23).

Значення в інших словниках

1. спаралізувати — спаралізува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спаралізувати — -ую, -уєш, перех. Док. до паралізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спаралізувати — СПАРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого, що. Док. до паралізува́ти. Страшне зворушення, що запанувало нею в останніх хвилинах, спаралізувало цілковито її уста (О. Кобилянська); Одчай залив розум [Анатоля], спаралізував дихання (Я. Качура); Цинізм цього чоловіка спаралізував мене (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах