спарований

СПАРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до спарува́ти.

* Образно. – Мудре питво мед, – мовив він, – в ньому, як у житті, – гіркота спарована з солодощами... (Ф. Бурлака);

// спаро́вано, безос. пред.

[Анна:] І моє [щастя] вкрадено, голубе мій! І моє серце розбито, і мене з нелюбом спаровано! (І. Франко).

2. у знач. прикм. Те саме, що спа́рений¹ 2.

Кулі із спарованого кулемета вибивали фонтанчики сухої землі вже недалеко від окопу (Л. Первомайський);

Замість одного зараз спаровані вартові стоять на воротях (А. Головко);

30 спарованих нетелей на початку року мали отелитись (із журн.).

Значення в інших словниках

1. спарований — спаро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спарований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спарувати. || спаровано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Те саме, що спарений I 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спарований — Спаро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. спарований — СПАРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спарува́ти. Замість одного зараз спаровані вартові стоять на воротях (Головко, II, 1957, 527); 30 спарованих нетелей на початку року мали отелитись (Колг. Укр., 2, 1956, 7); *Образно.  Словник української мови в 11 томах