спасувати
СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹.
СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Відмовитися від подальших зусиль щось зробити.
В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (О. Кундзич);
Дали б мені кувалду до рук – я б показав, що то є за буковинець, ні перед ким не спасував би (І. Муратов).
2. Заявляти пас у грі в карти.
Я саме спасував у картах, боячись обремизитись [обремізитися] (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)