Орфографічний словник української мови

спасувати

спа́сувати

дієслово недоконаного виду

давати худобі з'їдати траву, посіви

рідко

спасува́ти

дієслово доконаного виду

в картярській грі; відступити

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спасувати — I сп`асуватидив. спасати I. II спасув`ати-ую, -уєш. Док. до пасувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спасувати — СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹. СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Відмовитися від подальших зусиль щось зробити. В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. спасувати — СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹. СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до пасува́ти². В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 203); Дали б мені кувалду до рук — я б показав, що то є за буковинець, ні перед ким не спасував би (Мур., Бук. повість, 1959, 74).  Словник української мови в 11 томах