спасувати
СПА́СУВАТИ див. спаса́ти¹.
СПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до пасува́ти².
В селі нема такої техніки, щоб він спасував перед нею (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 203);
Дали б мені кувалду до рук — я б показав, що то є за буковинець, ні перед ким не спасував би (Мур., Бук. повість, 1959, 74).
Словник української мови (СУМ-11)