спасіння
СПАСІ́ННЯ, я, с.
1. розм. Дія за знач. спасти́ 1 і спасти́ся 1.
– Для спасіння Києва всі погляди були звернені на нас. Я взявся за справу (О. Довженко);
[Герцог:] Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Є. Кротевич).
2. розм. Можливість врятувати кого-, що-небудь або врятуватися; вихід з небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок.
– О, праця святе діло! В ній і мораль, в ній спасіння моралі жіночої! (І. Нечуй-Левицький);
Скочив [Марусяк] на коня – і .. кинувся в шумливі, киплячі хвилі. “Тепер уже спасіння!” (Г. Хоткевич);
Зрозуміла Катерина, що пропозиція Сулімана не брати сестер з матір'ю у свій дім – це її спасіння (Ірина Вільде);
// Те, що рятує від чого-небудь.
[Виходцев:] Тільки й спасіння, як почнеться тривога. Тоді хоч бомби змушують вас сидіти тихо (І. Кочерга);
В це люте холодних вітрів голосіння .. тільки й спасіння – Зіщулитись дужче в своєму кутку (Л. Первомайський).
3. заст. За релігійними уявленнями – рятунок від вічних мук у загробному житті. Віднайдення вічного життя і вічного блаженства; звільнення від гріха, зла і смерті.
Він говорив, .. що добрим людям Бог дасть спасіння, а грішних будуть чорти мучити в пеклі (І. Нечуй-Левицький);
У світлиці було тихо. Ушнипившись у Євангеліє, там сиділо двоє дідів і шукало спасіння у Святім письмі (Григорій Тютюнник);
Про що розповідала книжка? .. Коли б від цього навіть залежало спасіння душі – однаково недужа була сказати (Ю. Яновський);
// жарт.
На городі бузина – пов'яло коріння, А хто мене поцілує, заробить спасіння (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)