специфічно

СПЕЦИФІ́ЧНО.

Присл. до специфі́чний.

Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою – або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. специфічно — специфі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. специфічно — Присл. до специфічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. специфічно — СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний. Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (Рильський, IX, 1962, 65)...  Словник української мови в 11 томах