специфічно —
Присл. до специфічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
специфічно —
СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний. Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою – або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
специфічно —
СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний. Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (Рильський, IX, 1962, 65)...
Словник української мови в 11 томах