специфічно

СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний.

Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою — або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (Рильський, IX, 1962, 65);

Класики марксизму-ленінізму довели, що специфічно людське мислення є суспільним продуктом (Наука.., 5, 1958, 35).

Значення в інших словниках

1. специфічно — специфі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. специфічно — Присл. до специфічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. специфічно — СПЕЦИФІ́ЧНО. Присл. до специфі́чний. Перекладач дуже часто стоїть перед небезпекою – або підкорити рідну мову іншомовній стихії, або, навпаки, нарядити мову перекладу в дуже національні, специфічно національні шати (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах