спинений

СПИ́НЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спини́ти.

Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (І. Франко);

// у знач. прикм.

Боярич у червоному кафтані дивився в невизначену просторінь своїми спиненими синіми очима (В. Домонтович);

// спи́нено, безос. пред.

Іванов лежав у своїй кімнаті .. – блідий, знекровлений, але кровотечу спинено (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. спинений — спи́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. спинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спинити. || спинено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спинений — СПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спини́ти. Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (Фр., VI, 1951, 117); // спи́нено, безос. присудк. сл. Іванов лежав у своїй кімнаті..  Словник української мови в 11 томах