спинений
СПИ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спини́ти.
Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (І. Франко);
// у знач. прикм.
Боярич у червоному кафтані дивився в невизначену просторінь своїми спиненими синіми очима (В. Домонтович);
// спи́нено, безос. пред.
Іванов лежав у своїй кімнаті .. – блідий, знекровлений, але кровотечу спинено (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спинений — спи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спинити. || спинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спинений — СПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спини́ти. Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (Фр., VI, 1951, 117); // спи́нено, безос. присудк. сл. Іванов лежав у своїй кімнаті.. Словник української мови в 11 томах