1. Словник української мови в 11 томах

спинений

СПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спини́ти.

Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (Фр., VI, 1951, 117);

// спи́нено, безос. присудк. сл.

Іванов лежав у своїй кімнаті..— блідий, знекровлений, але кровотечу спинено (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинений — спи́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спинити. || спинено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинений — СПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спини́ти. Гнівно закрутилася виром на місці спинена вода, мов не розуміючи, пощо се спиняють її в бігу (І. Франко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах