спинний

СПИННИ́Й, а́, е́.

Прикм. до спи́на 1.

Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.);

// Який міститься на спині.

Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Тулуб);

Туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. спинний — спинни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. спинний — -а, -е. Прикм. до спина 1). || Який міститься на спині. Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу. Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині.  Словник української мови в 11 томах