спинний

спинни́й

-а, -е.

Прикм. до спина 1).

|| Який міститься на спині.

Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу.

Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.

Значення в інших словниках

1. спинний — спинни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З.  Словник української мови у 20 томах
4. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині.  Словник української мови в 11 томах