спинний
спинни́й
-а, -е.
Прикм. до спина 1).
|| Який міститься на спині.
Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу.
Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спинний — спинни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Словник української мови у 20 томах
- спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині. Словник української мови в 11 томах