спинний
СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1.
Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69);
// Який міститься на спині.
Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115);
Туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець (Тют., Вир, 1964, 13).
∆ Спинни́й мо́зок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.
Спинний мозок лежить у хребетному каналі і має вигляд циліндричного тяжа, який вгорі сполучається з головним мозком (Анат. і фізіол. люд., 1957, 143);
Спинни́й хребе́т — те саме, що Хребе́тний стовп ( див. хребе́тний).
Учився [Хаїм] до стукотіння в висках, до болю спинного хребта (Хотк., І, 1966, 158).
Значення в інших словниках
- спинний — спинни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- спинний — -а, -е. Прикм. до спина 1). || Який міститься на спині. Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу. Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Словник української мови у 20 томах