спинний

СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1.

Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69);

// Який міститься на спині.

Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115);

Туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець (Тют., Вир, 1964, 13).

∆ Спинни́й мо́зок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта.

Спинний мозок лежить у хребетному каналі і має вигляд циліндричного тяжа, який вгорі сполучається з головним мозком (Анат. і фізіол. люд., 1957, 143);

Спинни́й хребе́т — те саме, що Хребе́тний стовп ( див. хребе́тний).

Учився [Хаїм] до стукотіння в висках, до болю спинного хребта (Хотк., І, 1966, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинний — спинни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. спинний — -а, -е. Прикм. до спина 1). || Який міститься на спині. Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу. Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Словник української мови у 20 томах