1. Орфоепічний словник української мови

спинний

спинни́й

[спиен:ий]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинний — спинни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спинний — -а, -е. Прикм. до спина 1). || Який міститься на спині. Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу. Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Словник української мови у 20 томах
  4. спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині. Словник української мови в 11 томах