спинний
СПИННИ́Й, а́, е́.
Прикм. до спи́на 1.
Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (з наук.-попул. літ.);
// Який міститься на спині.
Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (З. Тулуб);
Туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спинний — спинни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- спинний — [спиен:ий] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- спинний — -а, -е. Прикм. до спина 1). || Який міститься на спині. Спинна сухотка — форма прогресуючого нейросифілісу. Спинний мозок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спинний — СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині. Словник української мови в 11 томах