спинок —
спи́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
спинок —
-нку, ч. Зупинка, затримка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спинок —
СПИ́НОК, нку, ч.: ◊ Нема́ (нема́є) спи́нку кому — те саме, що Нема́ (нема́є) впи́ну (упи́ну) ( див. нема́). Нема краю тихому Дунаю, Нема спинку вдовиному синку (Чуб., V, 1874, 275).
Словник української мови в 11 томах
спинок —
Спинок, -нку м. ум. отъ спин.
Словник української мови Грінченка