Орфографічний словник української мови

спинок

спи́нок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. спинок — -нку, ч. Зупинка, затримка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спинок — СПИ́НОК, нку, ч.: ◇ Нема́ (нема́є) спи́нку див. нема́.  Словник української мови у 20 томах
  3. спинок — СПИ́НОК, нку, ч.: ◊ Нема́ (нема́є) спи́нку кому — те саме, що Нема́ (нема́є) впи́ну (упи́ну) ( див. нема́). Нема краю тихому Дунаю, Нема спинку вдовиному синку (Чуб., V, 1874, 275).  Словник української мови в 11 томах
  4. спинок — Спинок, -нку м. ум. отъ спин.  Словник української мови Грінченка