спинок

СПИ́НОК, нку, ч.:

◊ Нема́ (нема́є) спи́нку кому — те саме, що Нема́ (нема́є) впи́ну (упи́ну) ( див. нема́).

Нема краю тихому Дунаю, Нема спинку вдовиному синку (Чуб., V, 1874, 275).

Значення в інших словниках

1. спинок — спи́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. спинок — -нку, ч. Зупинка, затримка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спинок — СПИ́НОК, нку, ч.: ◇ Нема́ (нема́є) спи́нку див. нема́.  Словник української мови у 20 томах
4. спинок — Спинок, -нку м. ум. отъ спин.  Словник української мови Грінченка