списик
СПИ́СИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до спис¹.
Уранці, в першій частині Літургії – проскомидії, священик візьме першу агнцеву проскуру і списиком виріже серцевину у вигляді куба, проткнувши правий бік (з газ.);
* Образно. Лідія сиділа нерухомо, вперто дивлячись на золотий списик свічки (А. Хуторян, пер. з тв. М. Горького).
Словник української мови (СУМ-20)