списик

СПИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до спис¹.

*Образно. Лідія сиділа нерухомо, вперто дивлячись на золотий списик свічки (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 130).

Значення в інших словниках

1. списик — спи́сик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. списик — -а, ч. Зменш.-пестл. до спис I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. списик — СПИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до спис¹. Уранці, в першій частині Літургії – проскомидії, священик візьме першу агнцеву проскуру і списиком виріже серцевину у вигляді куба, проткнувши правий бік (з газ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах