сповідання
СПОВІДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися.
Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
Таємниця сповідання;
Послідовники різних ворогуючих християнських сповідань взаємно проголошували одне одного антихристами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)