сповідання —
сповіда́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
сповідання —
Дія за знач. сповідати та сповідатися
Словник церковно-обрядової термінології
сповідання —
-я, с. Дія за знач. сповідати і сповідатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сповідання —
СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); Таємниця сповідання; Послідовники різних ворогуючих християнських сповідань взаємно проголошували одне одного антихристами (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
сповідання —
СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 96).
Словник української мови в 11 томах