сповідання

СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися.

Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 96).

Значення в інших словниках

1. сповідання — сповіда́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сповідання — Дія за знач. сповідати та сповідатися  Словник церковно-обрядової термінології
3. сповідання — -я, с. Дія за знач. сповідати і сповідатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сповідання — СПОВІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сповіда́ти і сповіда́тися. Я читав Душі невинне сповідання, Любові чистої признання (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); Таємниця сповідання; Послідовники різних ворогуючих християнських сповідань взаємно проголошували одне одного антихристами (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. сповідання — Сповіда́ння, -ня с. Исповѣдываніе, исповѣдь.  Словник української мови Грінченка