сподобати

СПОДОБА́ТИ див. сподо́бати.

СПОДО́БАТИ, аю, аєш і рідко СПОДОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. кого. Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь.

Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... Так-то вже я його сподобала! (Марко Вовчок);

Тимофій сподобав її і навіть сватав ще до війни (І. Рябокляч);

Неня Костомарова Тетяна Петрівна вельми сподобала Тараса, щиро полюбила його і потурала його “слабостям” (О. Кониський).

2. що. Вибрати собі що-небудь до смаку, за власним бажанням; облюбувати.

Може робити [Іван], що собі сподобає, а от в голові у нього всі ті журби, що їх пережив, і ті, що ждуть його (А. Крушельницький);

– От сподобаєш якусь роботу, відчуєш серцем, що вона твоя – отоді й бери її обома руками, оволодівай (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. сподобати — сподо́ба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сподобати — I сподоб`атидив. сподобати. II спод`обати-аю, -аєш і рідко сподобати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь. 2》 Вибрати собі що-небудь до смаку, за власним бажанням; облюбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сподобати — УПОДО́БАТИ (ВПОДО́БАТИ) (віддати комусь, рідше чомусь перевагу, визнати кращим), СПОДО́БАТИ, ОБЛЮБУВА́ТИ, ЗЛЮБИ́ТИ перев. з част. н е, УЛЮБИ́ТИ (ВЛЮБИ́ТИ) розм.; НАЗНА́ТИ розм. (познайомившись, уподобати).  Словник синонімів української мови
4. сподобати — СПОДО́БАТИ, аю, аєш і рідко СПОДОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь. За Тетяну сто кіп дав, Бо Тетяну сподобав (Пісні та романси.., II, 1956, 11); Мій жених був хороший такий, господи!...  Словник української мови в 11 томах
5. сподобати — Сподо́ба́ти, -ба́ю, -єш гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Грин. III. 250. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого. Чуб. V. 17.  Словник української мови Грінченка