сподобатися
СПОДОБА́ТИСЯ див. сподо́батися.
СПОДО́БАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко СПОДОБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Відповідаючи чиїм-небудь смакам, бажанням, настроям, задовольнити їх.
До берега якраз пристали, На землю з човнів повставали .. Ся Кумською земелька звалась, Вона Троянцям сподобалась (І. Котляревський);
Стара мати ласкаво поглядала, як син прибирав та опоряджав свою хатину, але Соломії все це дуже не сподобалось (І. Нечуй-Левицький);
Дівчина співала якусь пісню. Йому сподобався голос дівчини (М. Коцюбинський);
Світлі й чисті кімнати, обставлені квітами, сподобались гостеві (Д. Ткач);
// безос.
Тут йому сподобалося жити (І. Франко);
Все-таки мені сподобалося в школі. Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський).
2. Викликати почуття симпатії, привабити когось до себе.
Юрко постеріг, що він сподобався хазяїнові (І. Нечуй-Левицький);
Ми два рази були в театрі – ходили слухать одного французького актора, що дуже нам сподобався (Леся Українка);
Молодший лейтенант Сахно, який лежав на дзвіниці, недавно прибув у дивізіон з поповненням. Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп'ячою безпосередністю й щирістю (Л. Первомайський);
// Викликати потяг, інтерес у особи іншої статі.
Леся не спускала з його очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами. Сподобавсь, видимо, козак дівчині (П. Куліш);
Лицарі й королевичі хотіли звабити княжну своїм багатством, хоробрістю, не один поклав голову, щоб сподобатися, та ніщо не помагало (з легенди);
Настя йому сподобалась, і становий заслав до неї старостів (І. Нечуй-Левицький);
Вийми, мамо, хустку мені з скрині, Синю в диких рожах, ще дівочу, Кажуть, мені ловко в тій хустині, Хлопцю я сподобатися хочу (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)