сподобатися
СПОДО́БАТИСЯ, аюся, аєшся і рідко СПОДОБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Відповідаючи чиїм-небудь смакам, бажанням, настроям, задовольнити їх.
До берега якраз пристали, На землю з човнів повставали.. Ся Кумською земелька звалась, Вона Троянцям сподобалась (Котл., І, 1952, 113);
Стара мати ласкаво поглядала, як син прибирав та опоряджав свою хатину, але Соломії все це дуже не сподобалось (Н.-Лев., VI, 1966, 374);
Дівчина співала якусь пісню. Йому сподобався голос дівчини (Коцюб., І, 1955, 22);
Світлі й чисті кімнати, обставлені квітами, сподобались гостеві (Ткач, Черг. завдання, 1951, 145);
// безос.
Тут йому сподобалося жити (Фр., VI, 1951, 53);
Все-таки мені сподобалося в школі. Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Сміл., Сашко, 1957, 7).
2. Викликати почуття симпатії, привабити когось до себе.
Юрко постеріг, що він сподобався хазяїнові (Н.-Лев., III, 1956, 289);
Ми два рази були в театрі — ходили слухать одного французького актора, що дуже нам сподобався (Л. Укр., V, 1956, 134);
Молодший лейтенант Сахно, який лежав на дзвіниці, недавно прибув у дивізіон з поповненням. Він сподобався обстріляним артилеристам хлоп’ячою безпосередністю й щирістю (Перв., Опов.., 1970, 138);
// Викликати потяг, інтерес у особи іншої статі.
Леся не спускала з його очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами. Сподобавсь, видимо, козак дівчині (П. Куліш, Вибр., 1969, 61);
Настя йому сподобалась, і становий заслав до неї старостів (Н.-Лев., III, 1956, 251);
Вийми, мамо, хустку мені з скрині, Синю в диких рожах, ще дівочу, Кажуть, мені ловко в тій хустині, Хлопцю я сподобатися хочу (Забашта, Квіт.., 1960, 135).
СПОДОБА́ТИСЯ див. сподо́батися.
Словник української мови (СУМ-11)