сподобати
СПОДО́БАТИ, аю, аєш і рідко СПОДОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Покохати, полюбити, виявити схильність до кого-небудь.
За Тетяну сто кіп дав, Бо Тетяну сподобав (Пісні та романси.., II, 1956, 11);
Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… Так-то вже я його сподобала! (Вовчок, І, 1955, 3);
Тимофій сподобав її і навіть сватав ще до війни (Ряб., Золототисячник, 1948, 159);
Політниці знали, що меткого хлопця сподобав кремезний чорнобородий коваль Кузьма (Горд., Заробітчани, 1949, 45).
2. Вибрати собі що-небудь до смаку, за власним бажанням; облюбувати.
Може робити [Іван], що собі сподобає, а от в голові у нього всі ті журби, що їх пережив, і ті, що ждуть його (Круш., Буденний хліб.., 1960, 61);
— От сподобаєш якусь роботу, відчуєш серцем, що вона твоя — отоді й бери її обома руками, оволодівай (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 124).
СПОДОБА́ТИ див. сподо́бати.
Словник української мови (СУМ-11)