споконвічно

СПОКОНВІ́ЧНО.

Присл. до споконві́чний.

На землях, що їх ми можемо розглядати як споконвічно східнослов'янські, було знайдено близько двох десятків римських медальйонів (з наук. літ.);

Споконвічно слов'янськими були такі імена, як Добрило, Постило, Лада, Злата... (з наук.-попул. літ.);

Споконвічно багаті українські черноземи.

Значення в інших словниках

1. споконвічно — споконві́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. споконвічно — див. здавна  Словник синонімів Вусика
3. споконвічно — Присл. до споконвічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. споконвічно — СПОКОНВІ́ЧНО. Присл. до споконві́чний. Держава існує не споконвічно (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 135); На землях, що їх ми можемо розглядати як споконвічно східнослов’янські, було знайдено близько двох десятків римських медальйонів (Археол., VIII, 1953, 51).  Словник української мови в 11 томах