Словник української мови у 20 томах

спокутати

СПОКУ́ТАТИ див. споку́тувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. спокутати — споку́тати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спокутати — див. спокутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокутати — споку́тувати / споку́тати (свою́) вину́ ((свою́) прови́ну, (свої́) гріхи́). Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. — О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (В.  Фразеологічний словник української мови
  4. спокутати — СПОКУ́ТАТИ див. споку́тувати.  Словник української мови в 11 томах