спокутати

споку́тати

див. спокутувати.

Значення в інших словниках

1. спокутати — споку́тати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спокутати — СПОКУ́ТАТИ див. споку́тувати.  Словник української мови у 20 томах
3. спокутати — споку́тувати / споку́тати (свою́) вину́ ((свою́) прови́ну, (свої́) гріхи́). Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. — О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (В.  Фразеологічний словник української мови
4. спокутати — СПОКУ́ТАТИ див. споку́тувати.  Словник української мови в 11 томах