спокушення
СПОКУ́ШЕННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. спокуси́ти, спокуша́ти.
Мирний в оповіданні “Лихий попутав” не минав і вузькоінтимного життя своєї героїні, в межах розумного показав її перше почуття кохання, і сцени спокушення, і любощі, і почуття в стані вагітності, пологів та ін (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)