спокушення
СПОКУ́ШЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. спокуси́ти, спокуша́ти.
Мирний в оповіданні «Лихий попутав» не минав і вузькоінтимного життя своєї героїні, в межах розумного показав її перше почуття кохання, і сцени спокушення, і любощі, і почуття в стані вагітності, пологів та ін. (Рад. літ-во, 12, 1968, 20).
Словник української мови (СУМ-11)