сполотніти
СПОЛОТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
Стати дуже блідим, побіліти від сильного хвилювання, переляку, горя і т. ін.
Сталося щось неймовірне. Миронцеве обличчя сполотніло, ноги підкосилися, насилу втримався, щоб не впасти від цього страшного удару (Д. Бедзик);
Мати сполотніла, дивиться, слова не вимовить (О. Іваненко);
Вона сполотніла вся, пригнувшись, ніби хотіла бігти (В. Підмогильний);
Паткуль сполотнів, може, вперше за багато років йому таки справді довелося трапити у таку непевну ситуацію (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)