сполювати

СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм.

Добути звіра чи птицю на полюванні.

– Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (І. Манжура).

Значення в інших словниках

1. сполювати — сполюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сполювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Добути звіра чи птицю на полюванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сполювати — СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм, Добути звіра чи птицю на полюванні. — Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (Манж., Тв., 1955, 243).  Словник української мови в 11 томах