Великий тлумачний словник сучасної мови

сполювати

сполюва́ти

-юю, -юєш, док., перех., розм.

Добути звіра чи птицю на полюванні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сполювати — сполюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сполювати — СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм. Добути звіра чи птицю на полюванні. – Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (І. Манжура).  Словник української мови у 20 томах
  3. сполювати — СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм, Добути звіра чи птицю на полюванні. — Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (Манж., Тв., 1955, 243).  Словник української мови в 11 томах