спонтанно

СПОНТА́ННО.

Присл. до спонта́нний.

Хвилі плазми починають здійматися все вище й вище, самочинно (спонтанно) наростаючи (з наук.-попул. літ.);

Національний символ виникає, як правило, спонтанно: як бурхлива реакція на конкретну етно-соціальну ситуацію (із журн.);

Спонтанно діяти.

Значення в інших словниках

1. спонтанно — спонта́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. спонтанно — див. НЕСАМОХІТЬ  Словник синонімів Караванського
3. спонтанно — Присл. до спонтанний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спонтанно — СПОНТА́ННО. Присл. до спонта́нний. Хвилі плазми починають здійматися все вище й вище, самочинно (спонтанно) наростаючи (Наука.., 12, 1972, 12).  Словник української мови в 11 томах