спонтанність
СПОНТА́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до спонта́нний.
Спонтанність усного мовлення.
2. соц. Наявність у соціальних процесах і явищах внутрішньосамочинних довільних незапланованих варіантів, способів і механізмів нагромадження та протікання змін.
У соціології термін спонтанність уживається для позначення стихійного характеру того чи іншого суспільного руху, суспільного явища (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)