спопелятися

СПОПЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПОПЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.

1. Перетворюватися у попіл, згоряти вщент.

[Джордано Бруно:] Нині я спопеляюся – тільки це вже не в мені справа І не в людях обдурених – їх я не виню. Я зливаюся з полум'ям – все ж таки я був правий (В. Коротич);

Світло нової доби не вдалося потьмарити димом однієї з найкровопролитніших воєн за всю історію людства. Спопелялась земля, перетворювалися в згарища міста і села, але незламною залишалася віра в перемогу над фашизмом (з наук.-попул. літ.);

[Сова:] Заходить сонце, ніч страшна настане, Гуцули згинуть, згинуть партизани. Усі Карпати буйні спопеляться (П. Воронько);

* Образно. Хай сонце в серце, як у вікна, Увійде, сонцю місце є, Хай спопелиться і хай зникне Дрібне, вузесеньке, “своє” (В. Бичко).

2. тільки 3 ос., перен. У боротьбі з чим-небудь, у переживаннях витрачатися (про сили, життя і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. спопелятися — спопеля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спопелятися — див. зникати  Словник синонімів Вусика
3. спопелятися — -яюся, -яєшся, недок., спопелитися, -люся, -лишся, док. 1》 Перетворюватись у попіл, згоряти вщент. 2》 тільки 3 ос., перен. У боротьбі з чим-небудь, у переживаннях витрачатися (про сили, життя і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спопелятися — СПОПЕЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПОПЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. 1. Перетворюватися у попіл, згоряти вщент. [Джордано Бруно:] Нині я спопеляюся — тільки це вже не в мені справа І не в людях обдурених — їх я не виню.  Словник української мови в 11 томах