Словник української мови у 20 томах

споришевий

СПОРИШЕ́ВИЙ, а, е.

З споришу.

Дехто почав уже й дрімати, пригрітий сонцем на ласкавій споришевій постелі (О. Гончар);

// Покритий споришем.

Під недовершеним сплетінням вікових лип .. тягнеться в споришевих берегах старий чумацький шлях (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. споришевий — спорише́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. споришевий — -а, -е. Зі споришу. || Покритий споришем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споришевий — СПОРИШЕ́ВИЙ, а, е. З споришу. Дехто почав уже й дрімати, пригрітий сонцем на ласкавій споришевій постелі (Гончар, Людина.., 1960, 83); // Покритий споришем. Під недовершеним сплетінням вікових лип.. тягнеться в споришевих берегах старий чумацький шлях (Стельмах, II, 1962, 138).  Словник української мови в 11 томах