споріднення
СПОРІ́ДНЕННЯ, я, с.
Те саме, що спорі́дненість.
Патріархальні відносини у скіфів мали форми, що цілком склалися. Споріднення вели по чоловічій лінії (з наук.-попул. літ.);
Якщо уважно придивитися до вбрання поліщуків, можна бачити, що тут .. не запозичення, а спільність культури на підставі глибокого етнічного споріднення (О. Воропай);
// Стосунки між родичами людей, що взяли шлюб, а також стосунки подружжя з їх кровними родичами; свояцтво.
За життя Аркадія Меланія на кожному кроці підкреслювала своє посвячення з Аркадієвою родиною, а тепер виходить, що вона мало що не соромиться цього споріднення (Ірина Вільде);
Необхідною умовою одруження була відсутність близького кровного споріднення (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)